Наприкінці XX століття кожен вірянин Далласа приходив на сповідь до пастора Вокера Рейлі. Чоловік був лідером однієї з найбільших божниць міста – Першої об’єднаної методистської церкви. Тривалий час пастор мав довіру містян, тому знав про гріхи кожного з них. Страшна трагедія стала причиною розриву цих ідеальних відносин – Вокер Рейлі став головним підозрюваним у замаху на власну дружину. Далі на dallaski.
Подія змусила сколихнутися суспільство далеко за межами міста, адже до цього комусь було складно навіть уявити, що духовний наставник та улюбленець декількох тисяч вірян міг стати фігурантом кримінальної справи.
Біографія Вокера Рейлі
Вокер Рейлі народився 25 червня 1947 року в місті Овенсборо, штат Кентуккі. Він був старшим серед трьох дітей Честера та Вірджинії Рейлі. Хоч батько хлопця і працював металургом, родина жила дуже бідно. Всі зароблені кошти йшли не на утримання сім’ї, а на алкоголь. Честер та Вірджинія страждали через алкогольну залежність. Напевно, саме це і стало причиною того, що Вокер завжди категорично ставився до будь-яких шкідливих звичок.
Релігійною людиною Вокер Рейлі став ще під час навчання в Університеті Західного Кентуккі. У віці 17 років він самостійно написав та проголосив свою першу проповідь. Протягом року Вокер навчався в богословській школі Вандербільта, а потім переїхав до Далласа. Тут, у техаському місті, він відвідував теологічну семінарію Перкінса при Південному методистському університеті. У цьому ж навчальному закладі він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Маргарет (Пеггі) Еллен, яка здобувала музикальну освіту.
Харизматичний лідер далласької церкви
У 1980 році Вокера Рейлі було призначено старшим пастором Першої об’єднаної методистської церкви Далласа. До цього він тривалий час працював помічником пастора. Проте завдяки тому, що чоловік проявив свої лідерські якості, які виявилися близькими місцевим вірянам, його було підвищено.
Зовні Вокер Рейлі був звичайним та непримітним: мав низький зріст та лисину, яка приховувала його справжній вік. Завоювати прихильність парафіян йому вдалося виключно завдяки успішним промовам, під час яких він виступав проти расизму. Така відверта позиція пастора Рейлі призвела до того, що він часто отримував погрози від людей, які були схильні до дискримінації. Під час важливих проповідей він навіть одягав бронежилет, адже розумів, що наражає себе на небезпеку. А у 1984 році Вокер Рейлі очолив делегацію Конференції Північного Техасу під час чотирирічної глобальної конференції Об’єднаної методистської церкви.
Як старший пастор чоловік заробляв 100 000 доларів на рік. На ті часи цей прибуток вважався доволі суттєвим. А враховуючи ще й той факт, що він не мав жодних шкідливих звичок та був глибоко релігійною людиною, у суспільстві були впевнені, що його дружина – найщасливіша жінка. Проте одного дня сталося те, що було складно уявити навіть у найстрашнішому сновидінні.
Замах на Пеггі Рейлі
22 квітня 1987 року пізно ввечері Вокер Рейлі зателефонував до поліції та повідомив, що знайшов свою дружину без свідомості на підлозі їхнього гаража. Представники екстрених служб Далласа прибули на місце трагедії та забрали Пеггі Рейлі до лікарні. Там з’ясувалося, що її шия була зламана, а її мозок пережив кисневе голодування – гіпоксію. Через це тіло жінки проймали судоми, а її шкіра була в темних плямах. Перші 5 днів після трагедії лікарі ще сподівалися на те, що у жінки вийде побороти смерть та повернутися до повноцінного життя. Проте з часом стало зрозуміло – Пеггі Рейлі так і залишиться людиною, яка все розуміє, проте не може ані поворухнутися, ані заговорити.
Реакція суспільства на замах на дружину пастора Рейлі була резонансною. У скоєному жителі Далласа підозрювали ворогів Вокера Рейлі. Ними були всі ті люди, які не розуміли його позицію з приводу расизму, гендерної дискримінації, абортів та інших проблемних для спільноти питань. Вже на наступний день після трагедії сотні людей зібралися біля лікарні, в якій медики боролися за життя Пеггі, та молилися за неї. Хоч Пеггі Рейлі й була відлюдькуватою, парафіяни Першої об’єднаної методистської церкви вважали її гарною жінкою. Вона залишила у минулому свої мрії про музикальну кар’єру, вийшла заміж за пастора та займалася вихованням двох їхніх дітей – п’ятирічного Раяна та дворічної Меган. Дивним у поведінці дружини пастора віряни відзначали тільки те, що останнім часом вона почала рідко з’являтися на богослужіннях свого чоловіка. Проте вважали, що вона погано себе почуває після того, як перенесла пневмонію. Сама ж Пеггі стверджувала, що просто виснажується з маленькими дітьми.
Пастор Вокер Рейлі – головний підозрюваний
Даллаські поліціянти допитали чоловіка постраждалої одразу після того, як приїхали на виклик. За словами Вокера Рейлі, вечір він провів у бібліотеці, де намагався знайти біографію необхідної йому людини. Проте коли правоохоронці додатково допитали бібліотекарку та продавця на заправці, де пастор робив покупки по дорозі додому, з’ясувалося, що показання Рейлі були не зовсім точними. Сам пастор звинуватив у цьому свою звичку не носити годинник, адже він заважає під мантією. Проте у поліціянтів це викликало чимало підозр. Крім того, у ході слідства з’ясувалося, що пастор мав коханку, у якої того трагічного вечора він провів 40 хвилин.
Нові подробиці про життя пастора Вокера Рейлі змусили вірян засумніватися в його непричетності до замаху. Коли чоловік зрозумів, що його блискуча репутація зруйнована, то спробував покінчити життя самогубством. У лікарні, поруч зі своєю дружиною, пастор наковтався пігулок. І знову ж його вчинок можна було пояснити інакше, проте Вокер залишив передсмертну записку, в якій написав, що ніхто не знає, які демони живуть в ньому насправді.
Офіційно Вокера Рейлі оголосили головним підозрюваним лише у 1992 році, коли прийшли результати ДНК, що підтвердили його причетність до замаху на Пеггі Рейлі.
Зруйновані долі
23 березня 1993 року розпочався судовий процес над пастором Першої об’єднаної методистської церкви Далласа Вокером Рейлі. Увага всіх вірян штату Техас була прикута до перебігу подій. Минуло 6 років, а вони й досі не знали, ким насправді був їхній духовний наставник: заручником обставин чи страшним злочинцем, який позбавив скромну жінку повноцінного життя, а її двох дітей – щасливої матері?
Відповідальними за ведення судового процесу були 7 жінок та 3 чоловіків. Всі вони були юристами з багаторічним досвідом. У результаті вони визнали Вокера Рейлі не винним за всіма звинуваченнями, які були йому висунуті. Проте це вже ніяк не допомогло пастору повернутися до своєї успішної кар’єри. Він назавжди втратив довіру своїх парафіян. Не довго думаючи він вирішив одружитися вдруге. У 1996 році він розлучився з Пеггі Рейлі та взяв за дружину Донну Беррі.
Що стосується Пеггі Рейлі, то протягом багатьох років вона знаходилася в будинку для літніх людей. Жити інакше вона не могла, адже назавжди так і залишилася без можливості навіть просто поворухнутися. До 63 років жінка безмовно спостерігала за тим, як ростуть та забувають про неї її діти. 25 грудня 2011 року Пеггі Рейлі померла в одному з техаських будинків для літніх людей, так і не розповівши нікому, що сталося з нею того трагічного вечора.
Джерела: