Вільям Мак-Кінлі «Ред» Гарленд-молодший є відомим американським джазовим піаністом, що мав значний вплив на жанр джазу в середині 20 століття. Зокрема розвинув та популяризував стиль джазових блок-акордів на фортепіано, які швидко стали впізнаваними й улюбленими серед прихильників джазу. Він здобув популярність у складі квінтету Майлза Девіса в 1950-х роках, але й мав немало успішних самостійних проєктів. Далі на dallaski.
Перші кроки у музиці
Вільям «Ред» Гарленд народився в 1923 році у Далласі у родині ліфтера Національного банку. Ніхто з його рідних не цікавився музикою, проте Вільям зацікавився грою на музичних інструментах ще з дитинства. Спершу він опанував кларнет, а також став відвідувати заняття з гри на альт-саксофоні, які проводив Бастер Сміт, що був відомим саксофоністом у Техасі у ті роки. Однією з головних навичок, яку опанував Вільям на заняттях, стало читання по нотах, що стало у пригоді під час подальшого навчання.
Як опанував гру на фортепіано
У армійські роки він познайомився із піаністом Джоном Льюїсом, який часто грав у кімнаті відпочинку. Одного разу Вільям спитав, чи не візьметься він навчати його грати на фортепіано. Джон погодився за умови, що той знає ноти, адже не хоче навчати новачка. Заняття проходили щодня.
Після завершення служби у 1946 році Ред приєднався до туру трубача Орана Пейджа, відомого також як «Гарячі губи». Останнім містом, у якому вони грали був Нью-Йорк, де Вільям вирішив й залишитись. Тут його помітив Біллі Екстайн та запросив приєднатись до гурту як піаніста. Разом з ним він грав протягом шести тижнів.
Зростання популярності
У 1954 році Вільям Гарленд приєднався до американського джазового гурта Майлза Девіса, куди також входили Джон Колтрейн, Філлі Джо Джонс і Пол Чемберс. Спільно вони записали альбоми Prestige, Miles: The New Miles Davis Quintet, Workin, Steamin, Cookin і Relaxin. У цей час почав формуватись його власний стиль. Гра Вільяма відрізнялась ліричним характером, що часто викликала у слухачів мурашки по шкірі. Його блок-акорди складались з трьох нот у правій руці, що грали мелодію та чотирьох нот у лівій, що повторювали ритм мелодії та розташовувались на одну октаву нижче.
З часом відносини між Вільямом Гарлендом та Майлзом Девісом стали погіршуватись й Вільям покинув квінтет.
Власний гурт
У 1958 році Вільям Гарленд створив власний гурт разом з барабанником Артом Тейлором і басистом Семом Джонсом. Тріо провело чимало записів, зокрема з такими музикантами як Пеппер Адамс, Нат Аддерлі, Рей Барретто, Кенні Баррелл, Джиммі Хіт, Гарольд Ленд, Блю Мітчелл, Лерой Віннегар та багатьма іншими. Загалом Гарленд провів 19 сесій запису в Prestige Records і 25 сесій для Fantasy Records.
Занепад творчості
У 1960-х роках популярність джазу значно знизилась на фоні зростання інтересу до року. Продажі альбомів знизились та Вільям майже припинив записувати пісні.
Зрештою у 1968 році Гарленд повернувся до Далласа, аби доглядати за своєю хворою матір’ю. Перед виходом на пенсію у 1978 році піаніст випустив альбоми Feelin’ Red та Equinox. А наступного року вийшов записався з басистом Роном Картером і гітаристом Кенні Барреллом і підтримував активний графік виступів протягом наступних кількох років. Його пізніші роботи, як правило, звучали більш сучасно та менш відшліфовано, ніж його більш відомі записи. Музична творчість супроводжувала піаніста до кінця життя.
Вільям Гарленд помер 24 квітня 1984 року у віці шістдесяти років, внаслідок серцевого нападу, залишивши після себе музичну спадщину, що стала джерелом натхнення для багатьох джазових музикантів і шанувальників джазу у всьому світі.