Стівен Міллер — музикант, що заснував гурт Steve Miller Band у 1966 році, де був автором пісень, головним вокалістом, гармоністом, клавішником, а також одним із гітаристів. Нині він є єдиним оригінальним учасником гурту. Далі на dallaski.
Раннє захоплення музикою
Стів Міллер народився 5 жовтня 1943 року у Мілуокі, штат Вісконсин. Любов до музики прищепили ще батьки у дитинстві. Мама була джазовою співачкою, батько працював лікарем, але також захоплювався музикою та займався звукозаписом, завдяки чому у їх будинку часто з’являлись відомі та талановиті люди. У шість років дядько подарував Стіву гітару, на якій він залюбки став вчитись грати. Одного разу до будинку Міллерів навідався Лес Пол, що був відомим у ті роки блюзовим та кантрі гітаристом. Почувши гру Стіва на гітарі, він порадив хлопцеві не зупинятись розвиватись, адже він має потенціал стати хорошим музикантом.
На початку 1950-х років родина переїхала у Даллас, де також до батька Стіва приходило багато талановитих людей, аби записати нову пісню чи цілий альбом. Серед них був й Ті-Боун Вокер, який навчив Стіва грати на гітарі за спиною, а також зубами. Навчаючись у школі він заснував свій перший гурт, що називався The Marksmen. Він допоміг своєму старшому братові Бадді опанувати гру на бас-гітарі та навчив свого однокласника Боза Скеггса, що згодом також став відомою зіркою, базовим акордам на гітарі та долучив обох до гурту.
Про пошуки себе
У 1962 році Стів Міллер повернувся до Вісконсина, аби вступити до Університету Вісконсина-Медісона. Під час навчання створив новий музичний гурт. Потім переїхав у Данію, де навчався у Копенгагенському університеті, проте він його кинув заради музики. На той момент він мав велике бажання поїхати у Чикаго та грати там блюз. Його батько скептично поставився до цієї ідеї, проте мати підтримала сина.
У Чикаго Стіву пощастило грати з Мадді Вотерсом і Хоуліном Вульфом. Після співпраці з дорослими та більш досвідченими музикантами Стів Міллер остаточно переконався у тому, що музика є тим, що йому подобається та чим він хоче займатись.
Розвиток у психоделічному блюзі
Згодом переїхав у Сан-Франциско, де заснував гурт The Steve Miller Blues Band, який пізніше був перейменований на Steve Miller Band, де сам Стів є вокалістом. У 1968 році вийшов дебютний альбом гурту «Children of the Future», написаний у стилі психоделічного блюзу, який тоді домінував на сцені Сан-Франциско.
Співпраця з Полом Маккартні
У 1969 році Steve Miller Band записав третій альбом під назвою «Brave New World», де також взяв участь учасник гурту The Beatles Пол Маккартні.
Стів Міллер прийшов на студію аби записати кілька треків та зустрів там Пола, який у той момент пересварився з іншими учасниками гурту та запропонував Стіву зіграти разом. Тоді вони й створили трек «My Dark Hour», де Пол грав на бас-гітарі, барабанах і співав бек-вокал, а Стів співав і грав на всіх інших інструментах.
Друга фаза музичної кар’єри
У 1972 році Міллер потрапив в аварію та захворів на гепатит. Під час одужання він, відійшовши від блюзу, записав доволі примітивну пісню «The Joker», яку вирішив випустити синглом. Трек швидко став дуже популярним та доходив до перших місць Billboard Hot 100.
Далі Міллер продовжив працювати у жанрі попмузики, випустив «Fly Like an Eagle» 1976 році та «Book of Dreams» у 1977 році, що були не менш успішними. У 1978 році вони випустили свій найбільш продаваний альбом у Північній Америці «Greatest Hits 1974–78».
Пік популярності припав на 1980-ті та 1990-ті роки.У 2016 році Міллера ввели в Зал слави рок-н-ролу. Зараз він вважається одним із найуспішніших музикантів 1970-х років. Про своє особисте життя він завжди був небагатослівним. Відомо, що одружений з Дженіс Гінзберг Міллер.