Зі своїм майбутнім чоловіком Марго Перо познайомилася ще коли була студенткою. Росс, який на той момент теж навчався на останньому курсі у Військово-морській академії, запросив її на побачення наосліп, після якого вони ніколи не розлучалися. Далі на dallaski.
Все своє спільне життя Марго та Росс йшли пліч-о-пліч: вони стійко переживали злети та падіння, завжди підтримували один одного. Абсолютне розуміння та повага зробили їх неймовірно успішними. Проте після смерті Росса Марго так і не змогла вгамувати свій біль, тому проводить час виключно в родинному колі та займається благодійницькою діяльністю.
Труднощі як головна мотивація

Марго та Росс познайомилися ще у зовсім юному віці, коли ще не розуміли, яким має бути їхнє майбутнє. Скоріш за все, це було пов’язано з тим, що їхнє дитинство було доволі важким. Особливо в Росса.
Росс Перо народився у 1930 році в техаському місті Тексаркана. Він був третьою дитиною Лулу Мей Рей і Габріеля Росса Перо. Його мати була секретарем у лісопромисловій компанії, а батько – бавовняним брокером. Хоч у порівнянні з іншими дітьми Росс й не виглядав бідно, його батьки постійно мали фінансові труднощі. Вже у дорослому віці чоловік часто згадував історію, коли одного разу в дитинстві він попросив батька подарувати йому велосипед, а той порадив йому йти працювати та самостійно збирати на нього гроші. Так склалося, що ця, здавалося б, дріб’язкова ситуація суттєво вплинула на його життя. Вона зробила Росса більш вмотивованим. Проте найголовнішим стимулом для Росса все ж таки стала Марго.
Марго Бірмінгем теж була зі звичайної родини. На відміну від свого чоловіка вона ніколи й не мріяла про великі статки. Принаймні до зустрічі з ним. Дівчина закінчила коледж Гоучер та планувала займатися педагогічною діяльністю. Але склалося все зовсім інакше: Марго стала головною музою та помічницею для свого чоловіка, а також виховувала їхніх п’ятьох дітей.
Переїзд до Далласа

До Далласа Марго та Росс Перо переїхали у 1957 році. Вони залишили у минулому майже все, адже навіть з особистих речей взяли тільки те, що вмістилося в багажнику їхнього старенького автомобіля.
Оскільки майбутній бізнесмен вирішив змінити діяльність та відмовитися від військової справи, до техаського міста він приїхав вже як продавець в IBM. Саме цей доленосний крок і змінив життя подружжя на краще. У Далласі перед парою відкрилося дуже багато можливостей. Досить швидко Росса Перо почали називати найкращим співробітником, адже за декілька тижнів він виконав річну норму з продажів. Оскільки підприємницькі ідеї роїлися в голові молодого чоловіка, а його керівництво в IBM вперто ігнорувало їх, він був вимушений звільнитися. У 1962 році Росс Перо заснував власну компанію Electronic Data Systems (EDS) та почав співпрацю з великими корпораціями.
Оскільки компанія Росса Перо надавала послуги з обробки даних, йому неодноразово доводилося брати участь в різноманітних тендерах. Понад 70 разів він отримував відмови. І коли чоловікові вже хотілося опустити руки, рухатися далі його змушувала саме дружина. Марго всіляко підтримувала чоловіка та запевняла, що у нього все вийде.
Тільки наприкінці 1960-х років EDS отримала вигідні контракти від уряду США на комп’ютеризацію записів Medicare. А у 1968 році компанія стала публічною, ціна її акцій зросла з 16 доларів за акцію до 160 доларів за кілька днів. Того ж року журнал Fortune назвав Перо «найшвидшим і найбагатшим техасцем» в історії.
У 1988 році Росс Перо заснував ще одну компанію в техаському місті Плано, яку назвав Perot Systems. Її діяльність також була спрямована на надання послуг у сфері інформаційних технологій.
Політична діяльність Росса Перо

Цікавитися політикою Росс Перо почав ще у 1969 році. Він був залучений до процесу розв’язання питань військовополонених під час війни у В’єтнамі, а також зустрічався з високопоставленими офіційними особами Північного В’єтнаму. Він був впевнений, що сотні американських військовослужбовців залишилися в Південно-Східній Азії наприкінці участі США у цій війні, тому що урядовці прикривали розслідування щодо військовополонених, щоб уникнути розкриття контрабанди наркотиків. Оскільки через це Росс Перо брав участь у несанкціонованих зустрічах з представниками в’єтнамської сторони, його відносини з адміністрацією Джорджа Буша-старшого були розірвані.
Росс Перо категорично не підтримував політику президента Джорджа Буша-старшого та виступав проти участі Сполучених Штатів Америки у війні в Перській затоці. Ці події надихнули бізнесмена також балотуватися в президенти. Робив він це двічі – у 1992 році та у 1996 році, проте безрезультатно. Його політика була близька багатьом, втім це так і не допомогло обійняти бажану посаду. Політики визначають декілька причин, чому Перо так і не став президентом: він не був заручений підтримкою якоїсь з партій, мав мало політичного досвіду, а також робив стратегічні помилки.
Смерть Росса Перо та початок активного волонтерства його дружини

Помер Росс Перо у 2019 році, через два тижні після того, як відсвяткував своє 89-річчя. Довгий час він боровся з лейкемією, проте захворювання виявилося сильнішим за нього. Смерть коханого чоловіка стала справжнім ударом для Марго Перо. Вона прожила разом з Россом понад 60 років. За цей час вони стали одним цілим, тому, за її словами, разом з ним не стало і її.
Спочатку жінка не спілкувалася навіть з найближчими родичами та повністю занурилася у свої думки. Але згодом їй стало трохи легше. Вона почала приїжджати до дітей та онуків, проте назавжди припинила комунікацію з журналістами та іншими публічними людьми. Її фото давно не потрапляють до медіа, адже вона не відвідує навіть найвизначніші події. Єдине, чим займається жінка – це благодійність. На момент смерті її чоловіка його статок оцінювався приблизно в 4.1 мільярда доларів США і згідно з Forbes він займав 167 місце серед найбагатших людей у Сполучених Штатах. Оскільки все життя Росс Перо боровся з несправедливістю та чесним шляхом заробив статки разом зі своєю дружиною, вона впевнена, що він був би тільки радий, якби побачив, що гроші йдуть на гарні справи.
Найбільшу допомогу нужденним Марго Перо почала надавати ще під час пандемії. Вона особисто і без зайвих розголошень виділила сотні грантів, які складалися від кількох тисяч доларів до десятків мільйонів. Про її діяльність медійникам часто розповідають її діти. За їхніми словами, Марго має серце розміром з Техас, а її добрі наміри ніколи не виходять за межі рідного міста Даллас. Підтвердженням їхніх слів може бути та кількість добра та щирості, яку випромінює Марго Перо. Вона буквально бореться за життя тих, хто страждає через нестачу їжі або одягу, відсутність житла або інші життєві труднощі.

Не залишаються осторонь від благодійництва й діти та онуки родини Перо. Так, наприклад, ще задовго до смерті батька, у 2008 році, п’ятеро його дітей виділили по 10 мільйонів доларів на будівництво нового Музею природи та науки на честь своїх батьків. Зведений заклад став для них уособленням того міцного кохання, яке вони спостерігали між своїми батьками все життя. Під час відкриття Музею природи та науки вони розповіли родинну таємницю: коли Росс Перо неабияк ризикував запускаючи Electronic Data Systems, Марго стала тією жінкою, яка віддала свою останню 1 000 доларів зі вчительської зарплати та сказала, що в нього все вийде.
Джерела: